Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року

Друк

Пошук

417

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/56956/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Бившевої Л.І.

Карася О.В.

при секретарі судових засідань: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у місті Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби та Заступника прокурора Луганської області

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2012 року

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року

по справі № 2а/1270/3119/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»

до Державної податкової інспекції у місті Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби,

за участю Прокуратури Луганської області,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби, за участю Прокуратури Луганської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2012 року № 0000172342 та № 0000162342.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у місті Красному Лучі Луганської області ДПС та Заступник прокурора Луганської області подали касаційні скарги, у яких просять скасувати оскаржувані постанову та ухвалу та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки скаржники вважають, що судові рішення було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що в період з 20.03.2012 року по 27.03.2012 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «ГЗФ «Краснолуцька» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 27.03.2012 року № 76/22-32163608.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5, п.п.5.2.7. п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.6. п. 5.4 ст. 5, абз. 3 п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 367 141 грн., а саме завищено всього у сумі 4 450 385 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 4 058 875 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 7 555 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 383 955 грн.,та занижено всього у сумі 4 083 244 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 33 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 2 979 752 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 1 103 459 грн.;

- п. 138.8., абз. «г» п.п. 138.10.1, абз.«в» п.п.138.10.2, абз.«г» та «є» п.п.138.10.6 п.138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 172 996 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 900 005 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 2 272 991 грн.;

- п.п. 7.4.1, абз. 2 п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ, всього у сумі 5060346 грн., в тому числі за липень 2010 року в сумі 33274 грн., за серпень 2010 року в сумі 34276 грн., за вересень 2010 року в сумі 22831 грн., за жовтень 2010 року в сумі 9722 грн., за листопад 2010 року в сумі 89151 грн., за грудень 2010 року в сумі 33418 грн., за січень 2011 року в сумі 6245 грн., за лютий 2011 року в сумі 181094 грн., за березень 2011 року в сумі 62997 грн., за квітень 2011 року в сумі 45113 грн., за травень 2011 року в сумі 1007743 грн., за червень 2011 року в сумі 1406746 грн., за липень 2011 року в сумі 1544384 грн., за серпень 2011 року в сумі 131308 грн., за вересень 2011 року в сумі 451594 грн.;

- п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме ПАТ ГЗФ «Краснолуцька» декларація з ПДВ за листопад 2010 року реєстраційний номер 9005842308 надана 22.12.2010 року, останній день подання декларації 20.12.2010 року;

- п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 21.12.2010 N969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 N1401/18696;

- п. 9.1 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 N1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 N1402/18697;

- п. 9.5, п. 11.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджених наказом ДПА України від 30.06.2005 N244 у редакції згідно Наказу Державної податкової адміністрації України від 26.10. 2009 N582, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2009 за N 1064/17080 та п. 9.4, п. 11.4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 N1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 N1402/18697, а саме ПАТ ГЗФ «Краснолуцька» в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних не відображено документи, дані яких при виправленні помилок було включено до уточнюючих розрахунків;

- п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України.

Висновок відповідача про порушення позивачем п.5.1, п.п. 5.2.1, п.п.5.2.5.,п.п. 5.2.7. п.5.2, абз. 4 п.п.5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5, абз. 3 п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.8, абз.«в» п.п.138.10.4, п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9.п.139.1 ст.139, п.141.1 ст.141 Податкового Кодексу України ґрунтується на тому, що позивачем до складу валових витрат включено витрати, які не підтверджені відповідними первинними документами за рахунок відображення у податковому обліку операцій по укладеним нікчемним договорам з ТОВ «ТЕК «Армус», ТОВ ПКФ «Дельта», ПП «Інтеграль», ПП «Фірма «Малдіс», ПП «Рубікон-гранд», ПП «Арикон», ТОВ «Чорне золото», ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж», ТОВ «Полігон».

Висновок про порушення п.п. 7.4.1, абз. 2 п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України відповідач пов'язує з порушенням позивачем ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Арикон», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Фірма»Малдіс»,ТОВ «ПКФ «Дельта», ТОВ «Полігон» при придбанні та продажу товарів (послуг).

На підставі акту перевірки від 27.03.2012 року № 76/22-32163608 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: Форми «Р» від 10 квітня 2012 року №0000172342, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 235 551 грн., за основним платежем 5 060 346 грн., за штрафними санкціями - 1 175 205 грн.; Форми «Р» від 10 квітня 2012 року №0000162342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 374 103,75 грн., за основним платежем - 2805855 грн. та штрафними санкціями - 568248,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у відповідних розмірах.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може погодитись у повній мірі з огляду на наступне.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суди попередніх інстанцій вірно виходив з такого.

Відповідно до п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на час спірних правовідносин ) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.2.5. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Підпунктом 5.2.7. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

За змістом абзацу 4 п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент здійснення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 198.3.ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кредит у відповідності до п.14.1.181 ст.14 Податкового Кодексу України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Колегія суддів вважає, що судами вірно зроблено висновок про те, що факт виконання договорів повністю підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку: видатковими та податковими накладними, рахунками - фактурами, актами приймання-передачі товару, залізничними накладними, платіжними дорученнями, що свідчать про перерахування грошових коштів в оплату товару, доказами оприбуткування та використання товару у власній господарській діяльності, реалізації виготовленої продукції, а тому позивачем сформовано валові витрати та включено суми до податкового кредиту з податку на додану вартість з дотриманням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи податкового органу про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, на час укладення правочинів з ПП «Арикон», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Фірма «Малдіс», ТОВ «ПКФ «Дельта», ТОВ «Полігон», зазначені контрагенти були належним чином зареєстрованими платниками податку з ПДВ та були зареєстровані в ЄДРПОУ. Анулювання свідоцтв платників ПДВ ТОВ «ПКФ «Дельта» - 01.09.2011 року, свідоцтво платника ПДВ ПП «Фірма «Малдіс» - 24.05.2011 року, свідоцтво платника ПДВ ПП «Арикон» - 22.09.2011 року, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» - 02.11.2011 року, мало місце після укладання та виконання господарських договорів з позивачем.

Щодо порушень позивачем п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні по господарським операціям з ДП «Донбасантрацитвантажтранс», ТОВ «Альянсмашпром», ВП «Ш.Ізвестій» ДП «Донбасантрацит», ДП «Регіональні електричні мережі», ТОВ ТД Промінвестгруп, ТОВ «Альфа-Метал-Компані», ТОВ «Луганськ-Трасметком», ТОВ «Велес ВВ», ТОВ «Компанія «Єврохім», ПП «Епос-Транзит», ТОВ «Східвуглемаш» були включені до податкових декларацій з ПДВ, після цього позивачем були здійснені уточнення до податкових декларацій, про що подані уточнюючі розрахунки, які під час перевірки не досліджувалися.

Колегія суддів вважає, що судами вірно зроблено висновок про те, що строки, визначені статтею 198 Податкового Кодексу України для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року.

Зазначене узгоджується з нормою статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи наведене, правильними є також висновки судів про те, що в діях позивача відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум згідно податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів.

Щодо порушення ст.201 ПК України та завищення податкового кредиту, то заповнення податкової накладної регламентувалося наказом ДПА України від 21.12.2010 року N969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», який був чинний до 01.01.2011 року, в якому не встановлено обов'язку заповнення такого реквізиту як «вид цивільно-правового договору» так і не містить процедури заповнення цього реквізиту. Таким чином доводи відповідача про порушення порядку заповнення податкової накладної з підстав не зазначення виду цивільно-правового договору є безпідставними, про що обґрунтовано зазначено судами.

Разом з тим, не можна погодитись з висновками судів щодо правомірності включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ в декларацію за грудень 2010 року податку на додану вартість в сумі 32761,67 грн., сплаченого при придбанні легкового автомобіля з наступних підстав.

Судами встановлено, що ПрАТ ГЗФ «Краснолуцька» до податкового кредиту з ПДВ в декларацію за грудень 2010 р. від 20.01.2011 р. № 9006452375 включило ПДВ в сумі 32761,67 грн. сплачений при придбанні легкового автомобілю Skoda Octavia А-5 Е1еgапсе 1,8 ТSІ вартістю 196570,00 грн., у т.ч. ПДВ 32761,67 грн.

В бухгалтерському обліку підприємства дана операція відображена наступним чином: в журналі-ордері і відомості по рах. 63.1.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за грудень 2010 р. зроблено наступні записи: Дт рах. 15 «Капітальні інвестиції» Кт рах. 63.1.1 на суму 163808,33 грн.; Дт рах. 64.4.1 «Податковий кредит з ПДВ» Кт рах. 63.1.1 на суму 32761,67 грн.

Колегія суддів зазначає, що зазначені дії позивача є порушенням вимог абз. 2 п.п. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у якому зазначено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці від 10 квітня 2012 року № 0000162342 є протиправним та підлягає скасуванню повністю, у той час як № 0000172342 лише у відповідній частині.

За таких обставин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення частково незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування цих рішень з прийняттям у відповідній частині нового рішення, зокрема про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у місті Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби та Заступника прокурора Луганської області задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2012 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року по справі №2а/1270/3119/2012 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2012р. №0000172342 у частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 32761,67 грн.

Постановити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

В іншій частині ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2012 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року по справі №2а/1270/3119/2012 залишити без змін

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБившева Л.І. підписКарась О.В.